Урок 12
Тема 2: Жанри хорової музики
Тема
уроку: Духовна музика.
Меса. Хорал.
Мета
уроку: формування ключових компетентностей
загальнокультурна
компетентність: оволодіння
досягненнями культури; міжпредметна
естетична компетентність: розвивати вміння знаходити спільні риси між
видами мистецтва.
предметні
компетентності: ознайомити з особливостями духовної музики та характерними
ознаками жанрів у меси та хоралу, розглянути різницю між вокальним та
інструментальним романсом, ознайомити з особливостями втілення духовної музики
у творчості Й. Баха. Розвивати вміння учнів уважно слухати духовну музику та
давати характеристику особливим засобам музичної виразності, вміння знаходити
на слух та аналізувати характерні ознаки меси та хоралу, розвивати вміння
висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння
виразно виконувати пісню. Виховувати інтерес до слухання духовної музики та
виконання дитячих пісень українських композиторів.
Тип
уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання:
музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до
музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора Й.
Баха, підручник «Музичне мистецтво 6 клас» (Л.Кондратова), зошит «Музичне
мистецтво 6 клас» (Л.Кондратова).
Основні
поняття для засвоєння: характерні ознаки меси, історія розвитку цього
жанру, духовна музика, композиційна будова(форма) меси.
Твори, що вивчаються на уроці:
-
Й.С.Бах. Меса сі-мінор. І ч. («Господи, помилуй») та «Страсті за Матвієм»
(заключний хорал) .
-
Й.С.Бах. Хоральна прелюдія фа-мінор (перегляд відео файлу)
-
«Дружать музика і діти» (слова М.Пляцковського, музика Ю.Чичкова)
План уроку:
І. Вхід під музику Й.Баха. Організаційний момент ( 2 хв.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку ( 1 хв.)
ІІІ. Актуалізація опорних знань ( 3 хв.)
ІV.Вивчення нового матеріалу( 5 хв.)
V. Сприйняття творів мистецтва (10 хв.)
VI. Вокально-хорова робота (15
хв.)
VII.Закріплення, опитування ( 5 хв.)
VIII. Підсумок уроку, домашнє завдання ( 2
хв.)
Хід уроку
І. Вхід
під музику Й.Баха. Організаційний момент
ІІ.
Повідомлення теми, мети уроку.
ІII. Актуалізація опорних знань.
На попередніх уроках ми знайомилися з жанрами хорової
музики, видами хорових колективів. Назвіть які бувають хорові колективи за
статусом? Сьогодні ми будемо говорити про розвиток духовної музики і послухаємо
звучання саме церковного хору. (Слайд №
2)
IV.Вивчення
нового матеріалу. (Слайд № 3)
Духовна музика або літургійна
музика — вокальні або вокально-інструментальні (інколи
інструментальні) твори на канонічні, релігійні за змістом тексти або сюжети.
Насамперед до духовної музики відносять твори, призначені до виконання у під
час богослужінь, проте з поглибленням секуляризації мистецтва, чимало жанрів
духовної музики трансформувалися у світські, зберігши однак релігійне
спрямування. Серед найбільш відомих авторів духовної музики — Йоганн Себастьян Бах («Страсті за Матвієм», «Висока меса»), В.А.Моцарт (Реквієм, меса до-мінор),Дж.
Верді(Реквієм, «Чотири духовні п'єси»), С. Рахманінов («Всенощна», «Літургія Івана
Златоуста») та інші. (Слайд №4)
Класичні зразки української духовної музики створили М.Березовський, Д.Бортнянський, А.Ведель (духовні концерти), М.Леонтович (Літургія св. Івана Златоустого,
частини Всенощної), К.Стеценко та інші. Твір М.Лисенка «Боже великий, єдиний» став
духовним гімном українців всього світу. (Слайди
№ 5-6 )
Духовну музику можна почути в
релігійних закладах, то ж відправляємось в подорож! (Слайд № 7 )
Костел –
релігійна споруда християн-католиків, церква, римо-католицький храм. У більшості
таких храмів під час служби грає орган. (слайди
№ 8-12)
Орган (від грец. «органон» — «інструмент» або «знаряддя») — музичний інструмент групи клавішно-духові інструменти.
Звук в
органі створюється завдяки нагнітанню повітря в труби різного діаметру,
довжини, матеріалу (метал або деревина). Управління органом здійснюється зі
шпільтішу (тобто, ігрового столу), пульту управління, де містяться ігрові
механізми (клавіші, педаль тощо) та механізми включення та виключення
регістрів, допоміжних засобів. Гра на органі здійснюється за участю обох рук та
ніг органіста, з допомогою (або без) асистента. У розпорядженні органіста є
один або декілька мануалів (клавіатур для рук) та педаль (клавіатура для ніг).
Переважна більшість органів розташована в церквах (християнських —
римського обряду, протестантських, але не церквах візантійського обряду),
концертних залах, музичних навчальних закладах (академіях, консерваторіях, училищах).
Орган був улюбленим інструментом одного з найвизначніших композиторів світу
Й.Баха. Він написав багато творів для органа: прелюдії та фуги, духовні
кантати, меси, ораторії, численні хорали та ін.
Ме́са —
вокальний або вокально-інструментальний жанр духовної музики, що має циклічну
будову. Початково меси призначалися для виконання у костелах під час
богослужінь, що традиційно називаються месами. До X
століття меси виконувалися одноголосно (григоріанський спів), пізніше багатоголосно. З XVII століття у церквах латинського обряду
використовують інструментальний супровід. У православних, а також
греко-католицьких церквах зберігається виконання мес хором a cappella, проте традиційно ці
твори називаються літургіями. (Слайд № 13)
V. Сприйняття музичних творів.
- Й.Бах. Меса сі-мінор.
І ч. (перегляд відеофайлу)
- «Страсті за Матвієм»
(заключний хорал) (перегляд відео файлу)
- Й.С.Бах. Хоральні
прелюдії (перегляд відеофайлу)
Аналіз прослуханих музичних творів.
Й.Бах
за життя славився як віртуозний органіст і чудовий педагог. Творчість Баха
настільки глибока й багатогранна, що сучасники не змогли її належно оцінити, і
лише через століття його визнали як великого композитора. Початком відродження
інтересу до музики Баха можна вважати 11 травня 1829 року, коли Фелікс
Мендельсон-Бартольді організував у Берліні виконання «Страстей за Матвієм».
Саме завдяки Мендельсону музика Баха зазвучала знову майже через 80 років після
смерті її автора. «Страсті за Матвієм» - музичний
твір Й. С. Баха для солістів, двох хорів і двох
оркестрів, створений в 1727-1729 роках. Страсті є одними з наймасштабніших
вокальних творів Баха і складаються з 78 музичних номерів, у тому числі речитативів , арій, хоралів і хорів.
Загальна тривалість звучання - близько 3 годин. Твір, призначений для виконання
у лютеранському богослужінням, в наші дні найчастіше
виконується на концертах. Завдяки драматизованому сюжету і конкретним дійовим
особам, пасіони тяжіють до опери більше, ніж інші хорові твори Баха. Музика
«Страстей за Матвієм» належить до вершин творчості композитора.
Страсті розкривають євангельську тему страждань Христа, первісно вони були призначені для виконання у Велику п'ятницю у церквах св.
Хоми і св. Миколая в Лейпцигу. Вперше «Страсті за Матвієм» Й. С. Баха імовірно
були виконані у церкви Св. Хоми 11 квітня 1727 року (саме на цей день припала Велика п'ятниця). Пізніше
цей твір виконувався 15 квітня 1729, до 1736 року Бах переробив їх, і виконав
нову версію 30 березня 1736, причому в новій версії використовувалися вже два органи.
Останній раз «Страсті за Матвієм» виконувалися Бахом, в 1749 році.
VI. Вокально-хорова робота
1. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку
музичною слуху та голосу (за вибором вчителя).
2. Розучування пісні «Дружать музика і діти» (слова М. Пляцковського, музика
Ю.Чичкова).
- Виконання раніше вивченої «Веселкової
пісні».
VII. Закріплення, опитування. (Слайд № 14)
- Про яку
музику йшлося на уроці?
- Де звучить духовна музика?
- Що ви можете розповісти про
музичний інструмент орган?
- З
творчістю якого композитора ми познайомилися на уроці?
- Які музичні твори прослухали?
VIII. Підсумок уроку, домашнє завдання.
Послухайте улюблену музику. Можливо
у вас буде можливість побувати у храмі і почути спів церковного хору,
скористайтесь цією можливістю. Поповніть свою фонотеку творами духовного
змісту. (Слайд № 15)