Опис досвіду роботи

 

Педагогічна ідея

«Розвиток креативності учнів засобами технології розвивального навчання на уроках мистецтва"»

Креативність — творча, новаторська діяльність; новітній термін, яким окреслюються «творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості як незалежний фактор» 

Невичерпні можливості мистецтва  впливати на внутрішній світ дитини, плекати її моральні риси, завжди привертали увагу вчених, педагогів, музикантів. Дитина приходить у цей світ, володіючи надзвичайною здатністю до емоційного сприйняття. Оскільки її знання обмежені, то спілкування зі світом відбувається на рівні емоцій. Саме емоційний стан і має стати основою для майбутнього розвитку. Музичне мистецтво  має невичерпні можливості сприяти  творчому розвитку особистості, формуванню в дитини естетичних смаків, потреб, моральних принципів і переконань.

    Формування та розвиток творчих здібностей учнів є важливою проблемою музичної педагогіки й одним з її головних пріоритетів, що відображено у найвагоміших здобутках педагогічної науки.  Розвиток творчого потенціалу  учнів відбувається шляхом їх залучення до активної музично-творчої діяльності, розвитку художньо-образної  уяви, організації різноманітної  художньо-змістовної  та емоційно  наповненої  діяльності  на уроці мистецтва.

Актуальність ідеї

У період створення нового Стандарту загальної середньої освіти, основою якого є компетентнісний підхід, пошуку нових навчальних технологій, спрямованих на формування ціннісного ставлення до життя, великої уваги потребує музичне виховання як запорука формування гармонійно розвиненої особистості. Місія Нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти й можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем , учнем та батьками.

Одним із найважливіших завдань сучасної школи є формування творчої, мислячої особистості, конкурентноспроможної в сучасному світі. Головною метою школи є створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу та таких індивідуальних здібностей особистості, які забезпечать їй досягнення життєвого успіху. Тому зараз все більше уваги приділяється питанням творчого розвитку дітей, де головним завданням виступає розвиток творчих здібностей засобами мистецтва.

Актуальність ідеї полягає в тому, що саме  музично-ритмічна діяльність  дозволяє  повною мірою розкрити творчий потенціал кожної дитини, розвивати її  інтелектуальні здібності через широке поле музичної діяльності.

Інноваційна значущість

      Інноваційні педагогічні технології дедалі більше відходять від традиційного репродуктивно-технологічного навчання  і водночас набувають особистісної спрямованості. Постає необхідність розробок нових основ організації педагогічного процесу , креативного підходу до навчання. Саме в початковій школі закладаються основи для майбутнього творчого розвитку дітей. Це особливий період, коли створюється фундамент, на базі якого формується ставлення до музики як до мистецтва.

Переважна більшість науковців – психологів, педагогів, музикознавців –збігаються у погляді на особливу роль художньої творчості, в тому числі і 

музичного мистецтва, у справі вихованні творчої особистості. Наприклад, видатний педагог-музикант Н. Ветлугіна була впевнена, що сучасне виховання повинне формувати людину нового типу, здатну до активної творчої діяльності, і наголошувала: «Мистецтво, зокрема музика, приховує у собі великі можливості для творчого розвитку підростаючого покоління». Слід зазначити, що поняття «творчість» тісно пов’язане з поняттями «творча діяльність» та «креативність». Творчою вважається така діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове – чи предмет зовнішнього світу чи побудова мислення, що веде до нових знань про світ, або почуття здатне відображати нове ставлення до дійсності. Творча діяльність на уроках мистецтва формує людину нового типу – творчу, креативну.

Шляхи реалізації

Музично-ритмічна діяльність  молодших школярів включає організацію рухової активності дітей, виховання певних ритмічних навичок, усвідомлення учнями естетичної виразності ритму як елементу музичної мови тощо.

 Ритм – один з центральних, основних елементів музики, почуття ритму -  є природною якістю людини, яку необхідно розвивати.  У ранньому віці музично-ритмічне відчуття проявляється в тому, що слухання музики абсолютно безпосередньо супроводжується тими чи іншими руховими реакціями, які більш-менш точно передають ритмічну пульсацію музики.

Серед активних технологій музичного виховання вирізняється ритмічно-рухова інтерпретація музичних творів, яка базується на методиці швейцарського педагога Еміля Жак -Далькроза. За його теорією  музичний ритм повинен бути не пояснений та засвоєний, а «тілесно пережитий», запроваджений в русі. Це можливість стати частинкою живої ритмічної пульсації та відчути ритм всім тілом.  Жести що звучать, або Bodi Percussion – сучасна  назва виконавськаої техніки, що розглядає тіло як музичний інструмент.

Дітям подобається сприймати музичні твори і передавати рухами  темп, динаміку, характер музики. Вчимося відтворювати ритм всіма доступними способами: кроками, погойдуваннями, оплесками. Намагаюсь підбирати музичний матеріал таким чином щоб  викликати у дітей емоційний відгук та розбудити  їх творчу уяву. Методика  розвиває метро-ритмічне чуття, координацію, пам'ять, дрібну моторику рук,  комунікативні якості та творчу активність.

Слухаючи твори мистецтва у деяких дітей виникає інтуітивна потреба рухатися, тому я заохочую такі прояви активності і використовую її як елемент уроку. Виконуючи вокальні твори, рухи під музику допомагають розкрити характер твору, передати настрій, зміст, зробити виконання творчим та цікавим заняттям. Така  форма діяльності доступна всім дітям, у тому числі і тим у кого є труднощі зі співом.

Для розвитку почуття ритму застосовую доступні та цікаві вправи, музичні ігри, рухи під музику, словесні аналогії ( віршики, промовки, лічилки), гру на шумових інструментах, цеглинки LEGO.

На початку уроку, під час ранкового кола, учні називають своє ім’я чи назву тварини, овочів, фруктів та відтворюють оплесками  ритмічний рисунок. Завдання кожного уроку ускладнюється та урізноманітнюється: Ма-ри-на – Ма-ри-ноч-ка ,  ди-ні – ка-ву-ни – по-мі-до-ри – о-гір-ки та ін.

Діти першого класу з задоволенням працюють з цеглинками LEGO. Створюють прості ритмічні рисунки, до кожного рисунку разом з дітьми придумуємо невеличкі промовки: «ту-ту, чух-чух-чух», «пі-пі, няв-няв-няв, ко-тик миш-ку вже-дог-нав» та інші.

Найпопулярніша в Європі концепція музичного виховання носить ім’я свого творця – Карла Орфа. Цей видатний німецький композитор і педагог поклав в основу своєї методики навчання музики єдність слова, руху та музикування на елементарних інструментах, якими діти можуть оволодіти без значних зусиль.

В своїй роботі використовую «музичні палички» – клавеси, шумові інструменти: маракаси, музичний трикутник, бубни, дзвіночки, кастаньєти. Завдяки вправам з клавесами у дітей розвивається координація рук, розвивається ритмічний слух і пам'ять, ігри з клавесами – захоплююче і корисне заняття. Діти можуть повторювати ритмічні рисунки за педагогом, можна обрати дитину-ведучого, обєднати учнів в групи, імпровізувати.

Використовую наочні матеріали – картки з зображенням шумових інструментів, овочів, фруктів, тварин. Ці картки допомагають при роботі в групах, додають завданням наочності. Застосовуючи  групову роботу намагаюсь  враховувати індивідуальні особливості кожної дитини.

Висновок

Музично-ритмічна діяльність представляє повноцінну можливість розвивати індивідуальні особливості кожної дитини, дозволяє відчути свою обдарованість, значущість та успішність. Художньо-змістовне виконання музики створює природні передумови для виховання і розвитку музично-ритмічного почуття, що розуміється як здатність активно переживати (відображати в русі) музику і внаслідок цього тонко відчувати емоційну виразність тимчасового ходу музичного руху.

Співтворчість учителя і дітей, підтримка творчої атмосфери, створення ситуації успіху, де вчитель виступає як співучасник творчого процесу  - моє педагогічне кредо.

На власному досвіді переконалася, що після діяльнісних, креативних уроків бажання творити вже не покидає дітей. Я щиро радію коли діти, йдучи з уроку продовжують наспівувати мелодію вивченої  пісні, майже щодня запитують: «А коли у нас наступний урок?» Внаслідок систематичного використання на уроках музичного мистецтва музично-ритмічних вправ  в учнів підвищився інтерес  не тільки до самого предмету, а й до музично-рухової діяльності зокрема.

Кожна дитина відкрита для музики з народження, треба лише розвинути її природні здібності, допомогти  побачити багатство і розмаїття мистецтва, а через мистецтво пізнати себе.

Головним правилом яке пронизує весь навчальний процес, має бути вислів – «Музичне виховання і щасливі діти» За цих обставин – сучасний педагог це не інструктор з підготовки свят, не інформатор, а той хто знає, як розвинути творчі здібності кожної дитини.