Мистецький проект "Сучасні композитори Кам'янщини"

Мозгова Лариса Володимирівна,

 вчитель музичного мистецтва

Кам’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

Кам’янської районної ради Черкаської області

                    Мистецький  проект «Сучасні композитори Кам’янщини»

Даний  мистецький проект є інноваційною формою організації позаурочної діяльності та змістовного дозвілля дітей середнього шкільного віку мистецького спрямування. Він  є ефективною формою взаємодії між вчителем, учнями та митцями. В проекті досліджено творчість сучасних композиторів Кам’янщини та дітей-композиторів, які навчаються в нашій школі. Під час підготовки проекту учні 7-х класів за власним бажанням були об’єднані в групи: «Дослідники»,, «Звукооператори», «Сценаристи». Узгоджуючи свою роботу з вчителем, учні досліджували творчість місцевих композиторів, підбирали музичні номери, розробляли  сценарій. Презентація проекту відбулась в історичному музеї м.Кам’янки  2 грудня 2016року.

Ведуча. Доброго дня! Ми раді вітати вас в цій затишній, красивій залі. Сьогодні ми поринемо в світ прекрасного. А що може буди прекрасніше за музику? Адже музика – це мова душі, це почуття і настрої, це життя, втілене в прекрасних звуках.

Ведучий. Ми познайомимося з людьми талановитими і незвичайними. Людьми для яких музика стала сенсом життя, тому що саме музика і є їхнє життя.

Ведуча. Ці люди живуть поруч з нами, в нашому місті.

Отже розпочинаємо наш мистецький проект «Сучасні композитори Кам’янщини»!  Слайди №1-2

Ведучий. Ми живемо в красивому, затишному місті, яке розташоване на скелястих берегах річки Тясмин. Мальовнича краса Кам’янки надихала на творчість геніального російського композитора Петра Ілліча Чайковського, який протягом 28 років приїздив сюди.

 Слайд №3

 “Я можу творити або у Кам’янці, або на самоті”,”У Кам’янці, що овіяна для мене духом поезії, я знайшов те відчуття миру в душі, яке марно шукав в Москві й Петербурзі” – так писав композитор в своїх листах. 

Ведуча. Поезія Пушкіна, музика Чайковського, парк, річка, ліс – так багато чинників для творчого натхнення. Мабуть саме тому наше місто багате творчими і талановитими людьми. Кам’янку по праву можна назвати містом талантів.   Слайд №4

Ведучий. Наша перша героїня – талановитий композитор, поет та музикант – Таміла Петрівна Чупак.  Слайди №5 -6

(розповідь про композитора)

  Таміла Петрівна Чупак не могла не стати музикантом, адже виховувалася в музичній родині: бабуся Катя мала від природи гарний голос, дідусь грав в духовому оркестрі на баритоні, батько – на баяні. Перша сходинка – музична школа ім.П.І.Чайковського, потім Черкаське музичне училище та  Кіровоградський педагогічний інститут. Довгий час Таміла Петрівна працювала в Кам’янському літературно-меморіальному музеї ім.О.С. Пушкіна та П.І.Чайковського, сьогодні вона – директор історичного музею нашого міста.  В її творчому доробку близько 200 пісень та романсів, п’єси  для віолончелі, скрипки, кларнету, гобою і фортепіано.

   Ми знаємо Тамілу Петрівну і як талановиту поетесу. Її перша збірка «Я молюся піснею до неба». Вірші Таміли Чупак зіткані з любові, добра, тепла, сонця, неповторних звуків рідної мови. Мелодійність і пісенність її творів сповнена любові, ніжності і глибокої краси людської душі.

1.Виступ Т.П.Чупак.

2.Виконання пісні на вірші Данила Кононенка «Ти Україну люби»

Ведуча. Наша наступна героїня всім знайома, це учениця 7-в класу Софія Захаренко. Але сьогодні ви більше дізнаєтесь про неї як про музиканта та композитора.

(Розповідь про Софію Захаренко)    Слайди №7-8

  В дитинстві Софія була звичайною дівчинкою, хіба що вирізнялась серед однолітків допитливістю, цікавістю та веселим характером. З шести років вона відвідувала музичні заняття: вчилась грі на фортепіано. Але одна випадкова зустріч перевернула її життя – це знайомство з Тамілою Петрівною Чупак, яка стає її викладачем по вокалу. Співпраця двох талановитих людей стала плідною. Дівчинка починає писати власні твори, перший з них – романс на власні вірші, потім п’єси для фортепіано «Дощик», «Танго». Саме «Танго» Софія подарує нам сьогодні.

(виконання музичного твору «Танго» С.Захаренко)

Ведуча. В нашій школі навчається ще одна талановита дівчинка – тиха, скромна, тендітна. Вона часто буває замріяна чи то задумлива, можливо саме тоді вона створює музику? Знайомтесь – Мирослава Мошківська!

(розповідь про Мирославу)

   А починалося все так… «Їжачок несе яблуко» -  саме таку назву мав перший музичний твір, написаний моєю однокласницею Мошківською Мирославою. Мирослава, народилась 23 січня 2004 року в м. Кам’янці. З дитинства любила слухати музику. Її старший брат і сестра навчались в музичній школі. Мирослава з 5 років почала займатись музикою: спочатку навчалась грі на фортепіано, згодом – на сопілці.

   Мирослава – дівчинка скромна, мрійлива, і я впевнена - дуже талановита. Вона любить подорожувати. І навіть підкорила найвищу гірську вершину України -  Говерлу. Слайди №9-10

      Сьогодні Мирослава заграє нам власну п’єсу, яка називається «Пам’ять»

(виконання п’єси «Пам’ять»)

Ведучий. Мабуть наступну нашу героїню знають всі діти нашого міста. Адже на уроках музичного мистецтва ми вивчаємо і виконуємо її пісні, знайомтесь – Віра Петрівна Дроботенко!

                             ( розповідь про композитора)

   Віра Петрівна Дроботенко народилась в с.Ребедайлівка Кам’янського району, в багатодітній родині. З раннього дитинства батьки прищеплювали своїм дітям любов до праці, до всього доброго та красивого.

    Вже 30 років Віра Петрівна працює викладачем по вокалу Будинку творчості дітей та юнацтва, очолює вокальну студію «Ліра».

   Займаючись  з дітьми, Віра Петрівна починає сама писати вірші та музику до них. Так з’явились її перші пісні. А згодом збірка «Колиска майбуття», в яку увійшло  30 пісень.

   У кожному слові її пісень звучить любов до рідного міста,  до дитини, до рідного краю:

Землі у світі кращої немає,

Де волі дух і запах полину,

Де цвіт калини ранки зустрічає

І соловей пробуджує весну.

    Поряд з нами живе і працює талановита людина зі щирим і добрим серцем, яку люблять і поважають діти і дорослі. Свій талант,  чарівний голос і педагогічну майстерність вона дарує нам – кам’янчанам. Її пісню «Місто моє» з задоволенням виконують не тільки вихованці Будинку творчості, а й учні нашої школи.  Слайди № 11-13

(виконання пісні «Місто моє»)  Слайд №14

Ведуча. Наше місто справді місто талантів. Марія Петрівна Яременко – художній керівник районного будинку культури. Творчість – то її життя!

(розповідь про Марію Петрівну)

    Марія Петрівна Яременко народилась на Канівщині в музичній родині. ЇЇ батько - Петро Іванович Кикоть працював учителем музики в сільській школі, дідусь – Іван Трохимович – був не тільки людиною музично обдарованою, а ще й виготовляв власноруч музичні інструменти – кобзи та бандури.

   Марія Петрівна закінчила Канівське училище культури, там і написала свою першу пісню, яку назвала «Мати».

    В 1968 році за направленням приїхала до Кам’янки. Працювала в районному будинку культури, спочатку методистом по клубній роботі, з 1993 року – художнім керівником.

    Більшість пісень Марії Петрівни – це пісні про Кам’янку, яка стала для неї по-справжньому рідним містом, про Україну, Черкащину, рідну землю. Пісня «Білий танець» присвячена подіям другої світової війни, її виконує хор ветеранів, яким керує Марія Петрівна.

     Марія Петрівна Яременко – скромна, талановита, красива жінка яка дарує нам свою творчість, свій талант.  Вона впродовж багатьох років є обличчям не тільки районного будинку культури, а й творчої інтелігенції нашого міста. Слайди №15-16

(звучить пісня «Про Кам’янку»)

Ведучий. Хочу представити  людину талановиту і багатогранну: це почесний громадянин нашого міста, заслужений працівник культури України – Валерій Іванович Волков.   Слайди №17-19

(розповідь про композитора)

  Народився Валерій Іванович Волков на Полтавщині, але вже близько 50 років проживає в нашому місті, і Кам’янка стала для нього по-справжньому рідною.

  Валерій Іванович впродовж 36-ти років очолював Кам’янську музичну школу ім.П.І.Чайковського. Його невгамовна творча фантазія та натхнення допомагали втілювати в життя найсміливіші проекти.  Один за одним організовує творчі колективи і керує ними: хор ветеранів, естрадно-симфонічний оркестр, камерний хор «Кам’янка»  та інші.  В листопаді в нашому місті відбувся ХІV Всеукраїнський дитячий музичний конкурс пам’яті  П.І. Чайковського, ідейним засновником якого теж був Валерій Волков. 

  Валерій Іванович – особистість багатогранна: кам’янчани знають його як талановитого композитора, проникливого вокаліста, витонченого художника.

    Його композиторський доробок включає інструментальну і вокальну музику: твори для скрипки, труби, симфонічного оркестру, пісні, романси, тощо. Одна з найпопулярніших пісень «Вечори над Тясмином» написана на вірші нашого земляка Данила Кононенка. Початкова фраза цієї пісні стала позивною для місцевого радіомовлення.

(аудіо запис пісні «Вечори над Тясмином»)

Ведуча. На нашому творчому заході присутні справжні музиканти – це камерний ансамбль історико-культурного заповідника. Саме Валерій Іванович Волков був ініціатором створення цього колективу.

Ведучий. Камерний ансамбль дасть нам змогу почути твір наступної нашої героїні – Тетяни Миколаївни Войцехівської. Але, спочатку давайте познайомимося з нею.

                     (розповідь про Т.М.Войцехівську)

  Тетяна Миколаївна Войцехівська – композитор, викладач теорії музики та музичної літератури, талановита та творча особистість.  Народилась в Кам’янці, тут пройшло її дитинство, молоді роки.

   Тривалий час була завідувачем теоретичного відділу Кам’янської дитячої музичної школи ім.П.І.Чайковського. 

   Музика Тетяни Миколаївни  має особливий, джазовий стиль, вона оптимістична,  радісна, натхненна.

   На вірш кам’янчанина Михайла Школи нею написана пісня «Ой, пливи віночок», а на вірші Віти Кречик – теж нашої місцевої поетеси – пісню «Ой, там за горою».

    Тетяна Миколаївна є автором обробок українських народних пісень: «Якби ж мені черевики», «Повішу я колисочку».

    В  творчому доробку композитора також є інструментальні твори: п’єса для труби «Прогулянка», «Танго». Саме цей твір, у виконанні камерного ансамблю ми послухаємо зараз.

  (камерний ансамбль виконує «Танго» Т.М.Войцехівської)

Ведучий. Ми щиро дякуємо всім гостям, присутнім, учасникам нашого мистецького заходу.

Ведуча. Ми сподіваємося, що ви дізнались багато нового, цікавого про талановитих людей нашого рідного міста – міста талантів.

Щиро дякуємо за увагу!

Презентація проекту "Сучасні композитори Кам'янщини"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мистецький інтегрований проект «Мистецьке кафе «Пори року»

Архип’юк Любов Миколаївна,

вчитель зарубіжної літератури

Кам’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

Черкаської області

Мозгова Лариса Володимирівна,

 вчитель музичного мистецтва

Кам’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

 Черкаської області

Мистецький інтегрований проект «Мистецьке кафе «Пори року»

Данний інтегрований мистецький проект є інноваційною формою організації позаурочної діяльності та змістовного дозвілля дітей старшого шкільного віку мистецького спрямування, є ефективною формою взаємодії між учнями і вчителями. В проекті досліджено історію створення фортепіанного альбому Петра Чайковського «Пори року», розкрито  міжпредметний зв'язок: музичного мистецтва  та зарубіжної  літератури. Учнями самостійно створено відеоматеріали, презентація.

Ведучий:

Давньогрецька легенда про пори року

            Юна прекрасна Персефона була дочкою Зевса й богині родючості Деметри. Владика підземного царства Аід закохався в прекрасну Персефону і вирішив викрасти її. Одного дня  Персефона збирала квіти. Несподівано з-під землі виросла квітка з чудовим ароматом, її пахощі наповнили всю долину. Персефона підбігла і зірвала квітку. У ту ж мить земля розверзлась під її ногами… Аїд підхопив дівчину й помчав на своїй золотій колісниці в підземне царство. Персефона встигла тільки зойкнути. Її крик почула Деметра. Вона поспішила в долину, але там уже нікого не було. Ридаючи, Деметра вирушила на пошуки доньки. Довго блукала по землі, але ніде не могла її знайти. Тоді прийшла Деметра до бога Геліоса. «Усе ти бачиш, променистий Геліосе! Ніщо не може зникнути без тебе. Благаю, скажи, де моя донька?» - благала Деметра. «Даремно ти шукаєш її на землі, Деметро! Аїд викрав твою дочку й відвіз у царство мертвих. Тепер Персефона – королева підземного царства» - відповів Геліос. Стиснулося серце Деметри від горя. Покинула вона Олімп, вдягла темні шати і стала скитатись по землі, проливаючи гіркі сльози. Висохла земля, стали гинути сади, ліси й поля, зникли квіти й плоди. Голод прийшов на землю, і люди, плачучи, волали до богів. Але Деметра не слухала їх. Тоді Зевс став просити богиню, щоб вона повернулася на Олімп.
   -Не повернуся, поки Персефона не буде зі мною!
І Зевс послав до Аїда Гермеса, велівши владиці підземного царства відпустити Персефону. Не міг Аїд противитися волі Зевса. Але, відпускаючи Персефону на землю, він запропонував їй з’їсти зернятко граната, і вона з’їла його. Тепер Аїд знав, що дружина не покине його назавжди, адже гранатове зернятко було символом шлюбу.
Деметра радісно зустріла дочку й повернулася з нею на Олімп. І знову ожила земля, зазеленіли поля й ліси, зацвіли сади. Пробудилася природа, раділи люди, і все живе славило могутню Деметру. Але Персефона не могла залишитися назавжди з матір’ю. Дві третини року вона живе з нею, а одну третину проводить у підземному царстві зі своїм чоловіком. І тоді знову засмучується Деметра, ллє сльози, а на землі никає все живе й наступає зима. Але коли повертається Персефона до матері – знову приходить весна, оживає природа. 

Літератори:

1. Ось так давні греки намагалися осмислити те, що відбувалося в світі, пояснити причини стихійних явищ природи та виникнення пір року.

2. Отже, з давніх-давен людина і природа взаємопов’язані. Людина не може жити без голосів птахів і весняної повені, без яскравого теплого сонця і сумного осіннього падолисту, білосніжної чистоти зимових пейзажів.

1. Так і ми не можемо уявити свого життя без природи, створеної поетами у віршах та композиторами у музичних творах. Талановитий композитор Петро Ілліч Чайковський написав музичний альбом «Пори року», в якому передав свою любов до природи. Дослідник творчості Чайковського Кайгородов так охарактеризував композитора: «Чайковський володів навдивовижу сильним, можна сказати феноменальним почуттям природи. Мало сказати, що Петро Ілліч любив природу, - він її обожнював.»

Музикознавці:

1.Фортепіанний цикл Петра Ілліча Чайковського «Пори року»- один з найпопулярніших творів. П'єси цього циклу виконують музиканти різних рівнів: від учнів музичних шкіл, до відомих піаністів. Нехитрі, але зворушливі музичні картинки підкорюють серця слухачів щирістю, чіткістю музичного малюнка, неповторним ліризмом.

2. Дивно, що твір, створений на замовлення, вийшов таким вдалим. А створений він був дійсно на замовлення видавця журналу «Нувеліст» і засновника нотновидавничої фірми М.І. Бернарда. Журнал був заснований в 1842 р. В нім друкувалися нові твори російських і зарубіжних композиторів.

Повідомлялися новинки музичного життя в Росії і за кордоном. У 1875 році Чайковський отримав замовлення на фортепіанний цикл, причому замовлення повністю було створене Бернардом: назва самої збірки, кожної п’єси та поетичних епіграфів.

3. Журнал виходив щомісяця, першого числа. І кожен номер відкривали п’єси Чайковського: «Біля коминка» (Січень), «Масляна» (Лютий), «Пісня жайворонка» (Березень), «Підсніжник» (Квітень), «Білі ночі» (Травень), «Баркарола» (Червень), «Пісня косаря» (Липень), «Жнива» (Серпень), «Полювання» (Вересень), «Осіння пісня» (Жовтень), «На трійці» (Листопад), «Святки» (Грудень). «Пори року» Чайковського стали надзвичайно популярні, особливо «Баркарола» та «Осіння пісня» - ці п’єси відомі у безлічі транскрипцій і обробок для скрипки, віолончелі, гітари, мандоліни, оркестру.

4. Засобами музичних звуків композитор малює картину природи або душевний стан людини в певну пору року. Напрочуд точно передані щонайменші рухи душі і зміни в природі. Настільки точно, що слова при цьому не потрібні, досить тільки поетичного епіграфа, який допомагає налаштуватися на картину.

Літератори:

1.У більшості народів календарний рік починається весною, коли природа пробуджується від тяжкого зимового сну: сонце лагідно огортає землю своїм теплим промінням, ліси наповнюються веселим щебетом птахів, а перші квіти наполегливо тягнуться до сонця, долаючи і мороз, і кригу. Які вони гарні! П’єса Петра Ілліча Чайковського «Підсніжник» наповнена п’янким ароматом весни як і вірші Аполлона Майкова:

Голубенький чистый
Подснежник-цветок,
А подле сквозистый
Последний снежок.
Последние слезы
О горе былом
И первые грезы,
О счастьи ином...

Слухання п’єси «Підсніжник» у виконанні учениці 8 класу Безпалої Софії.

Музикознавці:

 У п’єсі «Білі ночі» створений міський пейзаж, знамениті петербурзькі білі ночі. Коли повітря повне романтичного настрою, коли хочеться гуляти всю ніч і дихати навесні. Зітхати від захвату, мріяти про щастя. Чайковський любив Петербург. Тут пройшла більша частина його життя: навчання, становлення як композитора, артистичний успіх.

Літератори:

Афанасій Фет «Еще майская ночь»

Какая ночь! На всем какая нега!
Благодарю, родной полночный край!
Из царства льдов. Из царства вьюг и снега,
Как свеж и чист твой вылетает Май!

Слухання уривку п’єси Чайковського «Білі ночі»

Ведучий:

      Найтепліша та найблагородніша пора року – це, звичайно ж, літо. Влітку вся природа живе на повну силу. Літо – це пора року, яка радує своїми барвами. Це кольоровий сезон! Найбільше, звичайно, в літній порі зеленої фарби, але не однією зеленню яскраве літо, бо небо – яскраво-блакитне, світанок – ніжно-червоний, захід – рожево-бузковий, грозові хмари наливаються чорнотою, блискучі блискавки прорізають небесний простір. Безліч фарб дарують літу квіти. Воно щедре та сповнене неповторної краси. І все це злилося в «Баркаролі» П.І.Чайковського та віршах Олексія Плєщєєва і Олексія Кольцова.

Літератори:

Олексій Плєщєєв «Песня»

 Выйдем на берег; там волны

Ноги нам будут лобзать;

Звезды с таинственной грустью

Будут над нами сиять.

Там ветерок ароматный

Кудри твои разовьет;

Выйдем... Уныло качаясь,

Тополь к себе нас зовет.

Музикознавці:

1.Баркарола – пісня човняра в італійській народній музиці, зокрема у Венеції, де по вулицях 

пересуваються на човнах. Пісні ці співучі і плавні, як плавним буває рух човна. Саме такою – 

ніжною і співучою є ця п’єса. 

2. Музика першої частини звучить виразно і широко, потім настрій стає безтурботним і 

радісним, а в третій частині мелодія знову стає спокійною і поступово віддаляється.

Слухання п’єси Чайковського «Баркарола»

Літератори:

Олексій Кольцов «Косарь»

 Раззудись, плечо!

Размахнись, рука!

Зажжужи, коса,

Как пчелиный рой!

Молоньёй, коса,

Засверкай кругом!

Зашуми, трава,

Подкошонная...

Слухання п’єси Чайковського «Песнь косаря»

 Літератори:

1.Із закінченням літа до нас приходить золота осінь. Дерева і кущі одягаються в золотисті та багряні сукні, повітря стає прозорим та свіжим, набуває гіркувато-пряного аромату. Як чудово пройтися парком Декабристів теплої осінньої днини, пожбурляти ногами шоколадні каштани та опале листя, відпочити у цій суцільній прохолодній тиші як любив відпочивати в Тростянці Чайковський. Можливо, саме ці враження закарбував композитор в творі «Осіння пісня» і звучать ці мотиви у віршах Олексія Толстого.

Осень. Обсыпается весь наш бедный сад,
Листья пожелтелые по ветру летят;

Лишь вдали красуются, там на дне долин,
Кисти ярко-красные вянущих рябин.
Весело и горестно сердцу моему,

 Молча твои рученьки грею я и жму,
 В очи тебе глядючи, молча слезы лью,
 Не умею высказать, как тебя люблю.

Слухання п’єси Чайковського  «Осіння пісня»

Виконання пісні О.Єрмолова «Осенний блюз»

 Літератори:

1. Головна відмінність зими від інших пір року – це білосніжне диво природи – сніг. Перший сніг тонким покривалом лягає на тротуари, на пожовклу траву, на перехожих. Діти з захопленням намагаються зловити першу холодну звісточку від зими. Вийдеш рано-вранці – і очі закриєш від захвату і виблискуючих заметів. Від святкового сонця вони стають рожевими, а тіні дерев – ніжно-блакитними.

2.Всі ми любимо зиму за Новий Рік і Різдво, а ще за те, що не за горами літо. Зимі присвячені п’єси Чайковського «Святки» та «Масляна», а також вірші Василя Жуковського.

Раз в крещенский вечерок
Девушки гадали:
За ворота башмачок,
Сняв с ноги, бросали;
Снег пололи; под окном
Слушали; кормили
Счетным курицу зерном;
Ярый воск топили;
В чашу с чистою водой
Клали перстень золотой,
Серьги изумрудны;
Расстилали белый плат
И над чашей пели в лад
Песенки подблюдны.

Музикознавці:

1. П’єса циклу – «Святки» - має в рукописі композитора підзаголовок «Вальс». І це не випадково. Вальс був в ті часи популярним танцем, символом сімейних свят. Красивий вальс, який можна слухати, а можна під нього і танцювати. Тільки він досить повільний, вірніше задумливий. Зимовий. І трішки сумний.

Слухання п’єси Чайковського «Святки», вальс у виконанні танцювального колективу «Еліт Данс».

2. В п’єсі «Масляна» з перших звуків відчуття свята наповнює душу слухача. У музиці дійсно відчувається щось масивне і незграбне, чуються характерні перебори гармоніки. Дзвін бубонців російських трійок, шум натовпу і танців. Головна тема в п’єсі є присутньою постійно: тема народного гуляння.

Літератори:

Петро Вяземський  «Масленица на чужой стороне»

Здравствуй, в белом сарафане
Из серебряной парчи!
На тебе горят алмазы,
Словно яркие лучи.

Ты живительной улыбкой,
Свежей прелестью лица
Пробуждаешь к чувствам новым
Усыпленные сердца!

Здравствуй, русская молодка,
Раскрасавица-душа,
Белоснежная лебедка,
Здравствуй, матушка зима!

Слухання п’єси Чайковського «Масляна».

Виконання пісні О.Злотника «Масляна»

Літератори:

Ось і зустрілися зима і весна,  Персефона знову повертається на землю, і весна, долаючи зиму, вступає в свої права.

Виконання пісні Н.Май «Вже прийшла весна»

Джерела:

1. https://ru.wikipedia.org/wiki/Времена_года_(Чайковский)
2. redanie.ru/chaykovskiy-petr-ilich/vremena-goda-12-harakteristicheskih-pes-soch-37-bis/
3. http://music-fantasy.ru/vremena-goda-dlya-malyshey
4. А. Д. Алексеев «История фортепианного искусства» часть I - II Москва «Музыка» 1988 г.
5. 1. Астафьев Б. «О музыке Чайковского». Изд-во «Музыка» Ленинград 1972г.
6. . «История русской музыки»: В 10-ти томах - М.:»Музыка» 1994 г.-Т8: О.Е.Левашёва, Н.П.Рахманова, Л.М.Соколова .

Презентація проекту "Мистецьке кафе "Пори року"

Підготовчий етап проекту

 

 
 
 

      Мистецький проект є найбільш уживаним типом як урочних, так і  позаурочних проектів,в процесі вивчення мистецтва, що сприяє підвищенню творчої активності учнів. В роботі з учнями 5-7 класів це найефективніша форма роботи. Наприклад під час роботи над інтегрованим мистецьким проектом «Мистецьке кафе «Пори року»» діти за власним бажанням об’єдналися в групи: «Музикознавці», «Літератори», «Мультимедійники», «Звукооператори», не було жодної дитини, яка б не виявила бажання взяти участь у підготовці проекту. Кожен учень розкрив свої творчі здібності: це і створення презентацій, відеороликів, сценарію, підбір музичного репертуару, виконання творів мистецтва.