Мистецький інтегрований проект «Мистецьке кафе «Пори року»

Архип’юк Любов Миколаївна,

вчитель зарубіжної літератури

Кам’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

Черкаської області

Мозгова Лариса Володимирівна,

 вчитель музичного мистецтва

Кам’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

 Черкаської області

Мистецький інтегрований проект «Мистецьке кафе «Пори року»

Данний інтегрований мистецький проект є інноваційною формою організації позаурочної діяльності та змістовного дозвілля дітей старшого шкільного віку мистецького спрямування, є ефективною формою взаємодії між учнями і вчителями. В проекті досліджено історію створення фортепіанного альбому Петра Чайковського «Пори року», розкрито  міжпредметний зв'язок: музичного мистецтва  та зарубіжної  літератури. Учнями самостійно створено відеоматеріали, презентація.

Ведучий:

Давньогрецька легенда про пори року

            Юна прекрасна Персефона була дочкою Зевса й богині родючості Деметри. Владика підземного царства Аід закохався в прекрасну Персефону і вирішив викрасти її. Одного дня  Персефона збирала квіти. Несподівано з-під землі виросла квітка з чудовим ароматом, її пахощі наповнили всю долину. Персефона підбігла і зірвала квітку. У ту ж мить земля розверзлась під її ногами… Аїд підхопив дівчину й помчав на своїй золотій колісниці в підземне царство. Персефона встигла тільки зойкнути. Її крик почула Деметра. Вона поспішила в долину, але там уже нікого не було. Ридаючи, Деметра вирушила на пошуки доньки. Довго блукала по землі, але ніде не могла її знайти. Тоді прийшла Деметра до бога Геліоса. «Усе ти бачиш, променистий Геліосе! Ніщо не може зникнути без тебе. Благаю, скажи, де моя донька?» - благала Деметра. «Даремно ти шукаєш її на землі, Деметро! Аїд викрав твою дочку й відвіз у царство мертвих. Тепер Персефона – королева підземного царства» - відповів Геліос. Стиснулося серце Деметри від горя. Покинула вона Олімп, вдягла темні шати і стала скитатись по землі, проливаючи гіркі сльози. Висохла земля, стали гинути сади, ліси й поля, зникли квіти й плоди. Голод прийшов на землю, і люди, плачучи, волали до богів. Але Деметра не слухала їх. Тоді Зевс став просити богиню, щоб вона повернулася на Олімп.
   -Не повернуся, поки Персефона не буде зі мною!
І Зевс послав до Аїда Гермеса, велівши владиці підземного царства відпустити Персефону. Не міг Аїд противитися волі Зевса. Але, відпускаючи Персефону на землю, він запропонував їй з’їсти зернятко граната, і вона з’їла його. Тепер Аїд знав, що дружина не покине його назавжди, адже гранатове зернятко було символом шлюбу.
Деметра радісно зустріла дочку й повернулася з нею на Олімп. І знову ожила земля, зазеленіли поля й ліси, зацвіли сади. Пробудилася природа, раділи люди, і все живе славило могутню Деметру. Але Персефона не могла залишитися назавжди з матір’ю. Дві третини року вона живе з нею, а одну третину проводить у підземному царстві зі своїм чоловіком. І тоді знову засмучується Деметра, ллє сльози, а на землі никає все живе й наступає зима. Але коли повертається Персефона до матері – знову приходить весна, оживає природа. 

Літератори:

1. Ось так давні греки намагалися осмислити те, що відбувалося в світі, пояснити причини стихійних явищ природи та виникнення пір року.

2. Отже, з давніх-давен людина і природа взаємопов’язані. Людина не може жити без голосів птахів і весняної повені, без яскравого теплого сонця і сумного осіннього падолисту, білосніжної чистоти зимових пейзажів.

1. Так і ми не можемо уявити свого життя без природи, створеної поетами у віршах та композиторами у музичних творах. Талановитий композитор Петро Ілліч Чайковський написав музичний альбом «Пори року», в якому передав свою любов до природи. Дослідник творчості Чайковського Кайгородов так охарактеризував композитора: «Чайковський володів навдивовижу сильним, можна сказати феноменальним почуттям природи. Мало сказати, що Петро Ілліч любив природу, - він її обожнював.»

Музикознавці:

1.Фортепіанний цикл Петра Ілліча Чайковського «Пори року»- один з найпопулярніших творів. П'єси цього циклу виконують музиканти різних рівнів: від учнів музичних шкіл, до відомих піаністів. Нехитрі, але зворушливі музичні картинки підкорюють серця слухачів щирістю, чіткістю музичного малюнка, неповторним ліризмом.

2. Дивно, що твір, створений на замовлення, вийшов таким вдалим. А створений він був дійсно на замовлення видавця журналу «Нувеліст» і засновника нотновидавничої фірми М.І. Бернарда. Журнал був заснований в 1842 р. В нім друкувалися нові твори російських і зарубіжних композиторів.

Повідомлялися новинки музичного життя в Росії і за кордоном. У 1875 році Чайковський отримав замовлення на фортепіанний цикл, причому замовлення повністю було створене Бернардом: назва самої збірки, кожної п’єси та поетичних епіграфів.

3. Журнал виходив щомісяця, першого числа. І кожен номер відкривали п’єси Чайковського: «Біля коминка» (Січень), «Масляна» (Лютий), «Пісня жайворонка» (Березень), «Підсніжник» (Квітень), «Білі ночі» (Травень), «Баркарола» (Червень), «Пісня косаря» (Липень), «Жнива» (Серпень), «Полювання» (Вересень), «Осіння пісня» (Жовтень), «На трійці» (Листопад), «Святки» (Грудень). «Пори року» Чайковського стали надзвичайно популярні, особливо «Баркарола» та «Осіння пісня» - ці п’єси відомі у безлічі транскрипцій і обробок для скрипки, віолончелі, гітари, мандоліни, оркестру.

4. Засобами музичних звуків композитор малює картину природи або душевний стан людини в певну пору року. Напрочуд точно передані щонайменші рухи душі і зміни в природі. Настільки точно, що слова при цьому не потрібні, досить тільки поетичного епіграфа, який допомагає налаштуватися на картину.

Літератори:

1.У більшості народів календарний рік починається весною, коли природа пробуджується від тяжкого зимового сну: сонце лагідно огортає землю своїм теплим промінням, ліси наповнюються веселим щебетом птахів, а перші квіти наполегливо тягнуться до сонця, долаючи і мороз, і кригу. Які вони гарні! П’єса Петра Ілліча Чайковського «Підсніжник» наповнена п’янким ароматом весни як і вірші Аполлона Майкова:

Голубенький чистый
Подснежник-цветок,
А подле сквозистый
Последний снежок.
Последние слезы
О горе былом
И первые грезы,
О счастьи ином...

Слухання п’єси «Підсніжник» у виконанні учениці 8 класу Безпалої Софії.

Музикознавці:

 У п’єсі «Білі ночі» створений міський пейзаж, знамениті петербурзькі білі ночі. Коли повітря повне романтичного настрою, коли хочеться гуляти всю ніч і дихати навесні. Зітхати від захвату, мріяти про щастя. Чайковський любив Петербург. Тут пройшла більша частина його життя: навчання, становлення як композитора, артистичний успіх.

Літератори:

Афанасій Фет «Еще майская ночь»

Какая ночь! На всем какая нега!
Благодарю, родной полночный край!
Из царства льдов. Из царства вьюг и снега,
Как свеж и чист твой вылетает Май!

Слухання уривку п’єси Чайковського «Білі ночі»

Ведучий:

      Найтепліша та найблагородніша пора року – це, звичайно ж, літо. Влітку вся природа живе на повну силу. Літо – це пора року, яка радує своїми барвами. Це кольоровий сезон! Найбільше, звичайно, в літній порі зеленої фарби, але не однією зеленню яскраве літо, бо небо – яскраво-блакитне, світанок – ніжно-червоний, захід – рожево-бузковий, грозові хмари наливаються чорнотою, блискучі блискавки прорізають небесний простір. Безліч фарб дарують літу квіти. Воно щедре та сповнене неповторної краси. І все це злилося в «Баркаролі» П.І.Чайковського та віршах Олексія Плєщєєва і Олексія Кольцова.

Літератори:

Олексій Плєщєєв «Песня»

 Выйдем на берег; там волны

Ноги нам будут лобзать;

Звезды с таинственной грустью

Будут над нами сиять.

Там ветерок ароматный

Кудри твои разовьет;

Выйдем... Уныло качаясь,

Тополь к себе нас зовет.

Музикознавці:

1.Баркарола – пісня човняра в італійській народній музиці, зокрема у Венеції, де по вулицях 

пересуваються на човнах. Пісні ці співучі і плавні, як плавним буває рух човна. Саме такою – 

ніжною і співучою є ця п’єса. 

2. Музика першої частини звучить виразно і широко, потім настрій стає безтурботним і 

радісним, а в третій частині мелодія знову стає спокійною і поступово віддаляється.

Слухання п’єси Чайковського «Баркарола»

Літератори:

Олексій Кольцов «Косарь»

 Раззудись, плечо!

Размахнись, рука!

Зажжужи, коса,

Как пчелиный рой!

Молоньёй, коса,

Засверкай кругом!

Зашуми, трава,

Подкошонная...

Слухання п’єси Чайковського «Песнь косаря»

 Літератори:

1.Із закінченням літа до нас приходить золота осінь. Дерева і кущі одягаються в золотисті та багряні сукні, повітря стає прозорим та свіжим, набуває гіркувато-пряного аромату. Як чудово пройтися парком Декабристів теплої осінньої днини, пожбурляти ногами шоколадні каштани та опале листя, відпочити у цій суцільній прохолодній тиші як любив відпочивати в Тростянці Чайковський. Можливо, саме ці враження закарбував композитор в творі «Осіння пісня» і звучать ці мотиви у віршах Олексія Толстого.

Осень. Обсыпается весь наш бедный сад,
Листья пожелтелые по ветру летят;

Лишь вдали красуются, там на дне долин,
Кисти ярко-красные вянущих рябин.
Весело и горестно сердцу моему,

 Молча твои рученьки грею я и жму,
 В очи тебе глядючи, молча слезы лью,
 Не умею высказать, как тебя люблю.

Слухання п’єси Чайковського  «Осіння пісня»

Виконання пісні О.Єрмолова «Осенний блюз»

 Літератори:

1. Головна відмінність зими від інших пір року – це білосніжне диво природи – сніг. Перший сніг тонким покривалом лягає на тротуари, на пожовклу траву, на перехожих. Діти з захопленням намагаються зловити першу холодну звісточку від зими. Вийдеш рано-вранці – і очі закриєш від захвату і виблискуючих заметів. Від святкового сонця вони стають рожевими, а тіні дерев – ніжно-блакитними.

2.Всі ми любимо зиму за Новий Рік і Різдво, а ще за те, що не за горами літо. Зимі присвячені п’єси Чайковського «Святки» та «Масляна», а також вірші Василя Жуковського.

Раз в крещенский вечерок
Девушки гадали:
За ворота башмачок,
Сняв с ноги, бросали;
Снег пололи; под окном
Слушали; кормили
Счетным курицу зерном;
Ярый воск топили;
В чашу с чистою водой
Клали перстень золотой,
Серьги изумрудны;
Расстилали белый плат
И над чашей пели в лад
Песенки подблюдны.

Музикознавці:

1. П’єса циклу – «Святки» - має в рукописі композитора підзаголовок «Вальс». І це не випадково. Вальс був в ті часи популярним танцем, символом сімейних свят. Красивий вальс, який можна слухати, а можна під нього і танцювати. Тільки він досить повільний, вірніше задумливий. Зимовий. І трішки сумний.

Слухання п’єси Чайковського «Святки», вальс у виконанні танцювального колективу «Еліт Данс».

2. В п’єсі «Масляна» з перших звуків відчуття свята наповнює душу слухача. У музиці дійсно відчувається щось масивне і незграбне, чуються характерні перебори гармоніки. Дзвін бубонців російських трійок, шум натовпу і танців. Головна тема в п’єсі є присутньою постійно: тема народного гуляння.

Літератори:

Петро Вяземський  «Масленица на чужой стороне»

Здравствуй, в белом сарафане
Из серебряной парчи!
На тебе горят алмазы,
Словно яркие лучи.

Ты живительной улыбкой,
Свежей прелестью лица
Пробуждаешь к чувствам новым
Усыпленные сердца!

Здравствуй, русская молодка,
Раскрасавица-душа,
Белоснежная лебедка,
Здравствуй, матушка зима!

Слухання п’єси Чайковського «Масляна».

Виконання пісні О.Злотника «Масляна»

Літератори:

Ось і зустрілися зима і весна,  Персефона знову повертається на землю, і весна, долаючи зиму, вступає в свої права.

Виконання пісні Н.Май «Вже прийшла весна»

Джерела:

1. https://ru.wikipedia.org/wiki/Времена_года_(Чайковский)
2. redanie.ru/chaykovskiy-petr-ilich/vremena-goda-12-harakteristicheskih-pes-soch-37-bis/
3. http://music-fantasy.ru/vremena-goda-dlya-malyshey
4. А. Д. Алексеев «История фортепианного искусства» часть I - II Москва «Музыка» 1988 г.
5. 1. Астафьев Б. «О музыке Чайковского». Изд-во «Музыка» Ленинград 1972г.
6. . «История русской музыки»: В 10-ти томах - М.:»Музыка» 1994 г.-Т8: О.Е.Левашёва, Н.П.Рахманова, Л.М.Соколова .